Індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж)

Індивідуальна форма навчання дає змогу опанувати навчальну програму в особливому, індивідуальному для дитини порядку. Законодавство визначає три різновиди індивідуального навчання:

· екстернат;

· сімейна (домашня) форма;

· педагогічний патронаж.

Перевести учнів на індивідуальне навчання можливо як на початку, так і протягом навчального року. Але для екстернату і сімейної форми є обмеження – не пізніше ніж за 3 місяці до річного оцінювання.

Тож розберімося з кожним різновидом.

ЕКСТЕРНАТ

Обираючи екстернат, учні опановують увесь матеріал самостійно й віддалено, після чого їхні знання мають оцінити в школі під час щорічної атестації. Таку форму навчання часто обирають люди, які виїжджають за кордон або хочуть швидше пройти програму з окремих предметів чи навіть кількох класів і отримати український атестат.

До прикладу, це можуть бути діти, які професійно займаються мистецтвом чи спортом або ж мають високий навчальний потенціал і бажають прискорено закінчити школу. Також екстернат можна організовувати для іноземців чи осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, біженців та громадян України, які проживають на непідконтрольних територіях чи лінії розмежування.

Документи, необхідні для зарахування на екстернат:

· заява від одного з батьків (опікунів) або самої дитини, якщо вона повнолітня;

· свідоцтво про народження або паспорт дитини (копія);

· медична довідка 086-1/о;

· документ, який підтверджує наявність підстави для організації екстернатної форми навчання (наприклад, лист від федерації клубного спорту);

· документ про освіту, якщо він є (в протилежному разі школа спершу проводитиме оцінювання рівня знань учня).

СІМЕЙНА ФОРМА

Сімейна форма покладає організацію освітнього процесу на батьків (законних представників), які хочуть і можуть навчати дітей удома. Ця форма стала рятівним колом для багатьох батьків дітей з особливими освітніми потребами, поки інклюзія перебуває на початковому етапі впровадження.

Також цією можливістю користуються сім’ї, які з певних причини не хочуть, аби дитина перебувала в школі (через булінг, неможливість індивідуальної освітньої траєкторії тощо). І хоча часто ці батьки не мають педагогічної освіти – вони максимально включені в потреби своїх дітей, чітко уявляють їхні можливості, інтереси та здібності, особливості мотивації.

На бажання й за власний кошт батьки можуть залучати інших осіб (учителів, репетиторів, тьюторів тощо) до навчання дитини. Водночас оцінювати знання все-таки буде школа, і відбуватиметься таке оцінювання посеместрово (раз на пів року) або частіше на бажання батьків.

Документи, які знадобляться для оформлення сімейного (домашнього) навчання:

· заява від батьків дитини. Підставою автоматично вважається письмово висловлене бажання батьків організувати цю форму навчання для своєї дитини.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПАТРОНАЖ

Педагогічний патронаж – це індивідуальне навчання, до якого вчителі, на відміну від інших форм, залучені на всіх етапах. Найчастіше такий різновид навчання підходить дітям, які за станом здоров’я не можуть щодня відвідувати школу й навчатися в колективі.

Особливість цієї форми в тому, що дитина не лише регулярно займається з учителями, але й періодично долучається до учнівського колективу для соціалізації (наприклад, під час класних і загальношкільних заходів), має право користуватися всією шкільною інфраструктурою (бібліотекою, спортзалом, їдальнею тощо), може розраховувати на психологічний супровід.

Педагогічний патронаж також організовують для:

осіб до 18 років, які проживають у населених пунктах (або перебувають під вартою чи засуджені до позбавлення волі), де кількість учнів не дозволяє утворити клас, – тобто, менше п‘яти осіб;

дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні;

дітей-біженців, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування.

Кількість навчальних годин на тиждень для учнів на педагогічному патронажі така:

· 10 годин для учнів 1–4 класів;

· 14 годин для учнів 5–9 класів;

· 16 годин для учнів 10–11 класів.

Документи, які потрібно надати навчальному закладу для організації педагогічного патронажу:

· заява від одного з батьків;

· довідка (висновок) лікарсько-консультаційної комісії про стан здоров’я.

Якщо до переведення на педагогічний патронаж дитина навчалася в школі за місцем проживання, то вчителі приходитимуть до неї додому за розкладом, узгодженим із батьками. Якщо ж школа розташована далеко (а переходити в іншу, ближчу, не хочеться), то тут уже як домовитесь: дитина може приїжджати у визначені дні, аби займатися очно, а також можна використовувати засоби для онлайн-навчання.

Варто додати, що положення про індивідуальне навчання також передбачає можливість поєднувати різні форми (наприклад, екстернат у поєднанні з однією з інституційних форм, сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем). Це може бути виходом, якщо учень чи учениця хоче самостійно вивчати тільки певні предмети, а не всі.

Ця можливість реалізується через індивідуальний навчальний план, який формують для учня в школі, обов’язково консультуючись хоча б з одним із батьків. Про поєднання різних форм навчання батькам треба також зазначати в заяві.

Індивідуальна форма навчання залишається безоплатною для батьків, а вчителі, залучені до занять із дитиною, отримуватимуть доплату відповідно з доданими годинами навантаження.

Ну й наостанок: учні, які навчаються на індивідуальній формі, мають право брати участь в олімпіадах, змаганнях, турнірах та конкурсах на загальних підставах. Також їх можна нагороджувати похвальними грамотами, подяками, золотою та срібною медалями за успіхи в навчанні.

Отже, індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти – це одна із форм організації навчально-виховного процесу. Воно впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Індивідуальне навчання організовується відповідно до Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України, 20.12.2002року № 732 та відповідно до Наказу Кабінету Міністрів України № 797 від 15.10.2004 року про «Внесення змін до Положення про індивідуальне навчання у загальноосвітніх закладах».

Ратифікувавши основні міжнародні правові документи (Декларацію ООН про Права Людини, про права інвалідів, Конвенцію ООН про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі дітьми з порушеннями психофізичного розвитку. Інтернатна модель перестає бути для них єдиним і обов’язковим типом закладу, в якому діти вчаться відокремлено та ізольовано від соціуму.

Особливості індивідуальної форми навчання

· Регулюється окремим розпорядком, розклад занять погоджується з батьками

· Оплата праці - за рахунок бюджетних коштів

· Розробляються окремі робочі навчальні плани

· Індивідуальний план визначає перелік предметів, послідовність, кількість годин

Індивідуальна форма застосовується щодо осіб:

· які за станом здоров’я осіб не можуть відвідувати навчальний заклад

· проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі менше 5 осіб)

· проживають у зоні збройного конфлікту

· іноземців або осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування

· коли навчання за груповою формою в силу тих чи інших причин є неможливим

Актом затверджено у новій редакції Положення про індивідуальну форму здобуття освіти, що визначає порядок організації здобуття загальної середньої освіти за індивідуальною формою, що здійснюється закладами загальної середньої освіти та іншими закладами освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні освіти, або батьками, іншими законними представниками здобувачів освіти.

Йдеться про здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8»

2. Наказ МОН "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти та науки України від 12 січня 2016 року № 8"

3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 284 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"