Казкотерапія–
це...
Казкотерапія– це спосіб
об’єктивізації проблемних ситуацій,
іншими словами, це створення особливої
казкової атмосфери, яка робить мрію
дійсністю, огортає все навколо передчуттям
дива, дозволяє дитині вступити у боротьбу
зі своїми страхами і вийти з неї
переможцем, а головне – надає малюку
почуття вневненості і захищеності.
У казках відображаються усі аспекти
людського життя: проектуються моделі
стосунків, визначаються цінності та
ідеали, що сприяє формуванню духовно
здорової, компетентної особистості. А
обов’язковий «щасливий кінець» стає
основним засобом цього виду арт-терапії,
що допомагає дітям позбутися страхів
і комплексів.
Саме тому казкотерапія є одним з
найефективніших психологічних методів
у роботі з дітьми.
Переваги казкотерапії
Терапевтична казка відрізняється
відзвичайної тим, що вона складена
спеціально з урахуванням особливостей
конкретної дитини. Її персонажі
переживають ті ж емоції, борються з тими
ж страхами, комплексами, що й малюк.
Дитина порівнює себе з персонажем ,
аналізує його поведінку (таким чином
вдаючись і до самоаналізу) і на його
прикладі вчиться долати труднощі різного
характеру у реальному житті.
Казка розвичає уяву дитини, розширює
її світогляд.
Слухаючи і аналізуючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, що за необхідності може бути активізований.
Слухаючи і аналізуючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій, що за необхідності може бути активізований.
Терапевтична казка створює особливий
з’язок між дитиною і дорослим, що
грунтується на довірі та впевненості.
У процесі казкотерапії негативні
персонажі (що є втіленням дитячих страхів
та комплексів) перетворюються на
позитивні.
Як працювати з казкою
Малювання за мотивами казки. Кожна
дитина обирає і малює фрагмент казки,
який хоче зобразити, героя, який найбільше
сподобався.
Обговорення поведінки і мотивій дій
персонажа з дітьми, виявлення страхів
у дитини.
Програвання епізодів казки. Між дітьми
розподіляють ролі (персонажів-звірят
і персонажів-страхів) з урахуванням
емоційного стану дітей та попередніх
малюнків. Якщо дитина боїться і
відмовляється, примушувати не потрібно,
хай буде гладачем.
Використання казки як притчі. У цьому
випадку казка має стати моделлю поведінки.
Закріплення ефекту казки відбувається
тоді, коли батьки розпитують дітей, яку
казку чули, хто з персонажів сподобався
і чому.
Як створити терапевтичну казку
1. Обираємо героя, близького дитині за
статтю, віком, характером.
2. Описуємо життя героя у казковій так,
щоб дитина знайшла схожість зі своїм
життям.
3. Вводимо героя в проблемну ситуацію,
відповідну до реальної, яку переживає
дитина.
4. Пошук героєм шляхів розв’язання
проблеми супроводжуємо коментарями,
показом ситуації з різних точок зору.
Можна ввести помічника – мудрого
наставника.
5. Робимо висновок, долучаючи до цього
дитину.
Примітка. Створюючи психокорекційні
казки, важливо знати приховані причини
певної поведінки, страхів та комплексів
дитини.